Калібрування вологоміра проводимо за допомогою:

• стандартного зразка;
• або беремо необхідну культуру, очищуємо її, ретельно перемішуємо, визначаємо вологість за допомогою сушильної шафи, а потім калібруємо вологомір.

! Методи визначення вмісту вологи, які використовуються під час створення калібровочної кривої вологомірів, відповідають наступним нормативним документам: ISO 712 (130°С) для зернових та зернобобових культур, ISO 665 (103°С) для олійних культур, ISO 6540 (130°С) для кукурудзи.

Це методики, які використовують повітряно-тепловий метод, у якому застосовуються сушильні шафи, як і у нас в Україні. Але є суттєва різниця: у методиках ISO йде сушіння цілого зерна до сталої маси (може тривати від 1-ї години до 8-ми годин залежно від культури, соя та кукурудза). А в наших методиках ГОСТ 13586.5 і ДСТУ 4811 сушіння йде розмеленого або подрібненого продукту та процес триває 40 хвилин або 1 годину за температури 130 °С, залежно від культури.

Тому, вже від самого початку підлаштовуючи вологоміри під наші показники вологості, зроблені за ГОСТ або ДСТУ, ми збільшуємо похибку вологоміра. Причому при сухому зерні різниця менша, а зі збільшенням значення вологості похибка буде збільшуватися. Тому у вас не буде правильних результатів за високої вологості зерна, оскільки при внесенні поправки ви можете змістити градуювальну криву тільки лінійно, наприклад: на 0,5 % зменшити або збільшити.

Наприклад, виходячи з результатів визначення вологості пшениці в стандартних зразках, вологість за ДСТУ дорівнює 14,8 %, а за ISO 15,3 %. Різниця вже йде 0,5 %. Якщо брати сою, то за ДСТУ - 11,2 %, а за ISO - 12,2 %, і різниця становить уже 1% на сухій сої. Зі збільшенням вологості зерна ця різниця зростатиме.

Тому, налаштувати вологоміри з мінімальною похибкою по всьому діапазону не є можливим.

Багато елеваторів мають кілька вологомірів, які налаштовані окремо на сухе зерно і на вологе зерно.

На що необхідно звернути увагу під час роботи з вологомірами.

Перше, на що варто звернути увагу, - це як ви очищаєте свій прилад після закінчення сезону заготівлі. Особливо це стосується тих, хто займається соняшником. Усередині вологоміра відбувається налипання (що перешкоджає провідності сигналу), це призводить до отримання неправильних результатів або до нестабільності роботи вологоміра. Після закінчення сезону заготівлі необхідно обов'язково очистити прилад, якщо є налипання, необхідно протерти тканинною серветкою, змоченою спиртом. Вона має бути вологою, а не мокрою (з неї не повинен капати спирт!).

Друге, після закінчення сезону заготівлі, необхідно витягнути батарейки з приладу.

Третє, перед початком сезону ви повинні підготувати і перевірити свій вологомір. Ніхто крім вас не зацікавлений у правильності роботи вашого вологоміра. Це ваші гроші насамперед.

Що треба робити:

• 1) Вставити нову батарейку
• 2) Перевірити стабільність роботи приладу. Як перевірити: беремо будь-яке сухе зерно, обов'язково очищаємо його від сміття. Значення вологості вам не важливе. Використовувати для цього стандартний зразок не треба, тому що стандартний зразок швидше втратить свої атестовані характеристики (свою вологість). Проводимо десять вимірювань і записуємо значення вологості. Дивимося найбільше значення з отриманих результатів і найменше. Якщо різниця 0,3-0,4 % між max і min значенням вологості, то це стабільний прилад. Якщо більше, то прилад нестабільний і налаштувати його неможливо, тому що ви не знаєте, яке значення брати за опорну точку.
• 3) Перевіряємо правильність роботи вологоміра. Для цього використовуємо стандартний зразок. Чому стандартний краще? Тому що результат, наприклад, у сертифікованих зразках, отримано на підставі 10-12 результатів вимірювань різних лабораторій сюрвейєрських компаній, які підтверджують свою компетенцію, беручи участь у міжнародних порівняльних випробуваннях.

Якщо ви самі визначаєте вологість у лабораторії, то ви теж маєте перевіряти правильність виконання методики у своїй лабораторії.

Необхідно використовувати тільки чисте зерно, без сміття. Ви повинні правильно підготувати цей зразок, він має бути однорідним і стабільним!

Не можна переносити одиницю розміру (вологість) від одного вологоміра до іншого. Визначаємо вологості тільки арбітражним методом, а потім передаємо цю одиницю до аналізаторів і вологомірів.